PinchukArtCentre
Літери про мистецтво
Від «А» до «Д»
Абстракція
Апропріація
Авангард
Активізм
Андеґраунд
АБСТРАКЦІЯ
З латини abstractio перекладається як "відвернення" або "відволікання". В мистецькому розумінні абстракція стала основою для ідеї відмови від реалістичного зображення на користь лінії, форми та кольору.

Засновником абстрактного живопису вважається Василь Кандінський - саме він першим окреслив теоретичне підґрунтя для цього поняття. Порівнюючи з музикою абстрактне візуальне мистецтво закликає мислити та відчувати не обтяжуючи себе зображенням матеріального світу.

Перші роздуми про естетику абстракції належать грецькому філософу Платону, який вбачав найвищий прояв краси не в реальному світі, а в геометричних формах.
Абстракция — это когда ничего не узнаваемо, но все предпочитают считать, что проникли в суть изложенного, и это гениально.
Маша Шубіна
Художниця
Сальвадор Далі. Телефон-омар, 1936. Гіпс. Галерея Тейт, Ліверпуль
АПРОПРІАЦІЯ

Термін апропріація (простіше кажучи запозичення) це своєрідний прийом митця, який у своїх роботах використовує раніше створені образи та ідеї. Апропріація часто асоціюється з творами американських художників Джеффа Кунса та Річарда Прінса. Проте першими авторами які розширювали засоби художньої виразності за рахунок натхнення роботами інших художників були Жорж Брак, Пабло Пікассо, та Марсель Дюшан. Останній свого часу домалював на копії відомої картини Да Вінчі "Джоконда" вуса.

Іншими словами, апропріюючи об'єкт, художник надає йому відмінний від початкового значення сенс, та створює нові можливості для інтерпретації ідеї твору. Нерідко подібні роботи стають предметами гучних судових справ за статтею "порушення авторського права".
Одним із яскравих прикладів художньої апропріації у сучасному українському мистецтві стала персональна виставка Алевтини Кахідзе «TV Studios / Кімнати без дверей», яку в травні 2014 року було представлено у просторі PinchukArtCentre.

В проекті «TV Studios / Кімнати без дверей» Алевтина Кахідзе звернулась до інсталяції Василя Цаголова «Студія твердого телебачення» створеній у 1998 році, а саме до його висловлювання стосовно телебачення, згідно якому «те, що ми розуміємо під реальністю, насправді було створено у стінах телевізійної студії». Художниця розвила цю ідею: будь - яку реальність можливо інсценувати, а її сприйняттям можна маніпулювати.
Василь Цаголов. Студія твердого телебачення
Апроприация — "цитаты на тему", как в караоке. Поете чужую песню, и вам кажется, что у вас получается круче, чем "оригинал".
Маша Шубіна
Художниця
АВАНГАРД
Avant-garde у буквальному перекладі з французької означає "передовий загін".

Це слово спочатку застосовувалося виключно у військовій термінології, але вже за часів Французької революції перетворилося на метафору, яка означала дії ініціаторів революційних змін, в тому числі змін у мистецтві.

З кінця ХІХ ст. авангард стає повноцінним об'єктом художньої критики, а на початку ХХ століття з'являються мистецькі та літературні течії, які пізніше назвуть авангардними. До них слід відносити сюрреалізм, футуризм та супрематизм.
АКТИВІЗМ
Активізм – це діяльність людей яка спрямована на соціальні, політичні та економічні зміни у суспільстві. Для того щоб привернути увагу до існуючих проблем та спонукати громадськість їх вирішити, активістські рухи часто використовують мистецькі засоби: графіку, перформанс, створення інсталяцій, різноманітні види інтервенцій.

Активістське мистецтво виникає у 70-х роках минулого століття під час стрімкого розвитку рухів за права дискримінованих соціальних груп. Одна з найвідоміших активістсько-мистецьких груп того часу - Guerrilla Girls, учасниці якої привертали увагу до дискримінації жінок у світі мистецтва. Їхнє гасло "Чи мають жінки бути голими, аби потрапити до Музею Метрополітен?" критикує виставкову політику внаслідок якої у музеях експонували у переважній більшості роботи чоловіків-художників, а оголена жінка виявлялась найчастіше зображуваним об'єктом.
Активизм — это когда вас не спрашивали, но вы предпочли высказаться.
Маша Шубіна
Художниця
АНДЕҐРАУНД
Андеґраунд - означає "підпілля". До андеґраунду належать неформальні, незалежні та, в найрадикальніших випадках, заборонені цензурою мистецькі практики.

Вперше термін андеґраунд почали використовувати у 1960-х роках позначаючи ним групи художників, письменників та музикантів, які існували поза рамками популярної культури.

Яскравим прикладом андеґраундного візуального мистецтва вважаються стріт-арт та графіті, які окрім того що належать до певних субкультур є незаконними.

Андеґраундне мистецтво мало представлене у музеях або галереях, натомість може з'являтися на тематичних фестивалях, у публічних просторах, а також в інтернет-мережі, яка поступово стала основним місцем розвитку андеґраундної культури.
Андеграунд — это если вас закопать в землю и оставить на поверхности только голову, то голова будет мейнстримом, а то, что ниже головы, — андеграундом.
Маша Шубіна
Художниця
Баухаус
Бієнале
Білий куб (white cube)
Без назви (Untitled)
БАУХАУС
Баухаус – це німецька школа мистецтва, архітектури та дизайну, заснована архітектором Вальтером Гропіусом у 1919 році. Назва «баухаус» складається з двох частин: «bau» —будівництво та «haus» — дім і звертається до принципу згуртованості для розбудови нового суспільства. Традиційний метод навчання в цій школі був замінений на більш вільну та інтерактивну модель. Серед вчителів були такі відомі художники як Василь Кандінський та Пауль Клее.

Школа базувалась на ідеї спільноти та співпраці творчих особистостей. Саме тому Баухаус став не тільки школою, а й об'єднанням митців-однодумців. Впровадження функціонального підходу, переосмислення межі між мистецтвом та виробництвом у подальшому визначили майбутнє однойменного напрямку в архітектурі та дизайні.
БІЄНАЛЕ
Масштабна міжнародна виставка сучасного мистецтва, що проводиться з періодичністю раз на два роки. Найяскравішим прикладом є Венеційська бієнале, яка була заснована у 1895 році.

Бієнале умовно ділиться на дві частини: основний кураторський проект, та проекти представлені національними павільйонами. Такий формат характерний для вище згаданої бієнале і полягає у тому що кожен національний павільйон пропонує своєрідний зріз актуального мистецтва, а основний проект є осмисленням теми яку пропонує куратор.

Цього року Україну було представлено двома заходами: національним павільйоном, з проектом "Парламент" фотографа Бориса Михайлова, та виставкою "Future Generation Art Prize@Venice", яку організовує PinchukArtCentre. На ній було представлено роботи 21 художника з 16 країн світу, які увійшли до шорт-листа 4-ї Премії Future Generation Art Prize – всесвітньої арт-премії для молодих митців віком до 35 років заснованої фондом Віктора Пінчука.
Проект в рамках офіційної паралельної програми 57-ї Міжнародної виставки мистецтв у Венеції - La Biennale di Venezia
Биеннале — всегда слово женского рода! Это выставка, которая проходит каждые два года. Выставки бывают художественные, архитектурные и т. д. В разных городах, селах и районах — в Венеции, в Сан-Пауло и в Жмеринке.
Маша Шубіна
Художниця
БІЛИЙ КУБ

Як не дивно білим кубом називається галерейний простір з білими стінами.

На початку ХХ століття, коли архітектура та дизайн звернулися до мінімалістичних форм, а мистецтво ставало дедалі абстрактнішим - мистецькі твори почали експонувати у білих приміщеннях. Це робилося для того аби не відволікати увагу глядача зайвими деталями інтер'єру. Згодом "білий куб" перетворився на загальноприйнятий естетичний стандарт виставкового простору та метафору до галерей сучасного мистецтва. Класичним прикладом у Києві білого кубу є простір PinchukArtCentre.
БІЛИЙ КУБ (white cube)
Як не дивно білим кубом називається галерейний простір з білими стінами.

На початку ХХ століття, коли архітектура та дизайн звернулися до мінімалістичних форм, а мистецтво ставало дедалі абстрактнішим - мистецькі твори почали експонувати у білих приміщеннях. Це робилося для того аби не відволікати увагу глядача зайвими деталями інтер'єру. Згодом "білий куб" перетворився на загальноприйнятий естетичний стандарт виставкового простору та метафору до галерей сучасного мистецтва. Класичним прикладом у Києві білого кубу є простір PinchukArtCentre.
БЕЗ НАЗВИ (Untitled)
Назва будь-якого твору, в тому числі мистецького, яку використовують передусім для ідентифікації роботи, визначення її походження та короткого формулювання змісту.

Інколи назва суперечить очікуванням глядача і не дає прямої інформації про твір залишаючи свободу для інтерпретацій. Якщо автор не хоче виокремлювати з усіх можливих значень якесь одне - він залишає роботу без назви (Untitled). В такому разі глядач спирається лише на те що бачить не маючи жодних допоміжних натяків у дописі автора.
Виставка
Відео
Віртуальний простір
ВИСТАВКА
Виставка є презентацією вибраних творів мистецтва у певній локації, якою може бути музей, галерея, або будь-який виставковий простір. Виставки бувають тимчасовими, постійно діючими, персональними, груповими, тематичними та ретроспективними.

Зазвичай виставка передбачає певне переосмислення, реорганізацію простору в якому створюється. З появою таких форм мистецтва як ленд-арт та перформанс формат виставки у 1920х роках переосмислюється, оскільки все частіше місцем презентації художніх робіт стає публічний простір.
ВІДЕО
Відео це метод відтворення рухомих зображень та звукового сигналу. Сам термін «відео» походить від латинського слова videre — бачити. А поняття відео може вживатися у значенні візуального каналу інформації, або ж як спосіб запису та зберігання електромагнітної інформації.

Сучасні митці нерідко звертаються до відео для реалізації художньої концепції та творчих експериментів оскільки з одного боку відео як і фотографія асоціюється з достовірністю зображуваного, з іншого - з розвитком технічних засобів, відео-картинкою можна легко маніпулювати. Ще одним мотивом використання відео для художніх експериментів слугують його технічні характеристики - воно може бути аналоговим або цифровим, проте вибір митця сьогодні швидше продиктований естетичними пошуками, аніж технічними можливостями даного інструменту.

Початок роботи художників із відео починається у 1960-ті, а засновником відео-арту вважається американо-корейський художник, який експериментував зі зміною телевізійного зображення, використовуючи магніти. Такий спосіб роботи з зображенням підривав «авторитет» даного медіуму, змушуючи глядача сумніватися у достовірності картинки.

Сьогодні все частіше відео стає частиною інсталяцій, які об'єднують різні художні форми. Більше того - відео є способом документації інших напрямків сучасного мистецтва, таких як преформанс та гепенінг.
В Україні до відео-арту почали звертатися здебільшого після розпаду Радянського Союзу, піонерами у цьому напрямку є представники мистецького сквоту Паркомуна.

За твердженням критиків вагомим внеском у розвиток сучасного відео-арту стали роботи харківської художниці Аліни Клейтман, однієї з фіналісток загальнонаціональної премії у сфері сучасного мистецтва організованій PinchukArtCentre.

Премію художниця отримала за роботу "Супер Аліна", в якій вона говорить про сучасних жінок, стереотипи та гендерну нерівність сьогодення.

Аліна Клейтман, Супер-А. Поголи своє сердце, 2014-2015 вибірка з 4 відео
ВІРТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР (Cyberspace)
Середовище що створюється за допомогою комп'ютерних технологій які надають можливість користувачам взаємодіяти між собою. Віртуальний простір відтворює відчуття фізичної присутності, тому він сприймається як аналогічний або навіть альтернативний реальному. Питання віртуального простору часто використовується у сучасному мистецтві, зокрема як переосмислення традиційних тем та технік.

Так, наприклад, китайський художник Мяо Сяочун в роботі «Страшний суд у кіберпросторі» цитує мотив «Сікстинської капели» Мікеланджело, засобами комп'ютерної графіки зображаючи Апокаліпсис.
Гендер
Гепенінг
Графіка
Глобіш (globish)
Глядач
Гумор
ГЕНДЕР
Гендер - соціальна стать людини, що визначає її поведінку у суспільстві і те, як ця поведінка сприймається іншими. На відміну від біологічної статі, соціальна стать і відповідні гендерні ролі — це те, що складається під впливом соціуму, а не те, що визначається генетично. Цю відмінність виразила у своєму відомому вислові "Жінкою не народжуються — нею стають" французька письменниця і теоретик фемінізму Симона де Бовуар.

У гендерних студіях соціальні та культурні явища розглядаються через детермінацію індивідів за гендерною ознакою. Одним із перших застосувань теорії гендеру до вивчення мистецтва стала стаття американської дослідниці Лінди Нохлін "Чому не було великих художниць?". Нохлін доводить, що через численні соціальні бар'єри, в тому числі і обмеження можливості навчатися в художніх академіях, жінки не могли активно займатися мистецтвом, лишаючись пасивними об'єктами зображення, тоді як чоловіки узурпували титул "геніїв".
ГЕПЕНІНГ
Гепенінг - одна з форм мистецтва яка передбачає події або ситуації ініційовані художником, проте ним повністю не контрольовані, що є результатом активної залучення глядачів та впливу зовнішніх факторів. Гепенінг подібний до перформансу, проте не передбачає наявності сценарію. Першовідкривачами гепенінгу були представники творчої групи Флуксус, а також американські художники Аллан Капроу та Джон Кейдж . Першим гепенінгом вважається робота Капроу "18 гепенінгів у 6-ти частинах", в якому взяли участь художники Роберт Раушенберг та Джаспер Джонс. Простір для цього гепенінгу було розділено на декілька частин, учасники читали вірші, показували свої картини, грали на музичних інструментах, що перетворювало цю подію на інтерактивне театралізоване дійство.
ГРАФІКА
Вид образотворчого мистецтва, головними засобами якого є використання ліній, штрихів, плям і точок. Ключову роль у графіці відіграє поверхня паперу, завдяки якому створюється контраст із зображуваним. До графіки належать різноманітні види художніх технік, що використовують папір та фарби на водній основі.
Графика — в отличие от живописи, в графике мы можем видеть линейный контур, в то время как в живописи его замусолят и зарисуют красками.
Маша Шубіна
Художниця
ГЛОБІШ (globish)
Всі для кого англійська не є рідною і добре знаною та хто вимушений нею спілкуватися, говорять на глобіш — спрощеній глобальній англійській. Глобіш толерантний до помилок і запозичень, адже головне у цій мові - змога швидко порозумітися.

Французький бізнесмен Жан-Поль Нер`єре, автор книги "Не говоріть англійською… Говоріть глобіш!", стверджує, що глобіш — мова міжнародних ділових переговорів, нею створюються інтернаціональні професійні жаргони, в тому числі і мистецькі. Майже у будь-якому описі виставки чи окремому творі можна виділити слова глобішу: "критичність", "висловлювання", "концептуальність", "деконструкція". Власне дискурс про сучасне мистецтво складається з термінів, які втратили зв'язок із контекстом свого походження і функціонують лише як маркери приналежності автора до всесвітньої арт-спільноти.
ГЛЯДАЧ
Глядач — це той, хто споглядає будь-яке явище, зокрема мистецький твір.

У ХХ столітті споглядання як форма споживання мистецтва ставиться під сумнів і перестає бути єдиним способом взаємодії з твором. Натомість у перформансах, акціях, гепенінгах виникають практики співучасті, де у медіа-арті пасивний глядач перетворюється на активного учасника чи, навіть, на виробника мистецького твору.
За час існування PinchukArtCentre інституцією було проведено 84 виставок, за більш ніж 10 років арт центр відвідали 2 998 689 глядачів
ГУМОР
Гумор — художній прийом у літературних та мистецьких творах який використовується з метою зображення певної ситуації або образу у комічному вигляді. Формами гумору є іронія, сатира, сарказм, оксюморон та пародія. Художникі часто звертаються до гумору, сарказм стає способом жорсткої соціальної критики у мистецтві, а оксюморон — засобом зображення певних парадоксів. Американський художник Річард Прінс у 1980-1990 роках створює серію живописних робіт "Jokes" ("Жарти") центром яких стали написані жарти почуті та зібрані художником. Проект став не тільки відображенням сутності американського суспільства, з типовими темами та стилем жартів, а й засобом впливу на глядача.
Деконструкція
Документа
Документація
Дегенеративне мистецтво
Дизайн
ДЕКОНСТРУКЦІЯ
Деконструкція — це форма критики, що спрямована на виявлення внутрішніх суперечностей культурних явищ.

Деконструкція не прагне знайти сенс твору або віднайти авторський задум — її метою є показати що у творі завжди є те, що виходить за рамки задуму, суперечить йому і руйнує сенс, який намагається сконструювати автор.
Деконструкция — это когда вы привыкли видеть мавзолей на Красной площади именно таким, как всегда, а тут бац – и Заха Хадид предлагает "что-то новенькое". Так вот, в данной затее не только форма, но и замысел будет деконструктивен.
Маша Шубіна
Художниця
ДОКУМЕНТА
Documenta — виставка сучасного мистецтва міжнародного масштабу, яка проводиться раз на п'ять років у німецькому місті Касель. Зазвичай триває 100 днів, саме тому часто називається "музеєм ста днів". Documenta була заснована у 1955 році німецьким художником та куратором Арнольдом Боде як спроба створити платформу для повоєнного мистецького дискурсу. Сьогодні Documenta має значення міжнародного форуму сучасного мистецтва з провідною роллю куратора, який після реалізації проекту стає «законодавцем» нових кураторських тенденцій.
ДОКУМЕНТАЦІЯ
Процес відбору, впорядкування та збереження інформації. У сучасному мистецтві документація іноді стає єдиним способом репрезентації музеєм чи галереєю мистецьких творів, існування яких обмежене у часі (перформанс, акція, гепенінг тощо). В англійській мові мистецькі твори, що потребують документації, називаються "time-based media", а процес їхнього зберігання — консервацією.
ДЕГЕНЕРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО
Терміном "дегенеративне мистецтво" у нацистській пропаганді позначалося авангардне мистецтво. Нацистський режим у Німеччині переслідував "дегенеративних" митців, їхні твори заборонялися та знищувалися.

У 1937 році за дорученням Геббельса у Мюнхені була організована виставка "Дегенеративне мистецтво", що складалася з-понад шести сотень творів, вилучених з німецьких музеїв через звинувачення у культурній деградації та антинімецькому спрямуванні. Серед вилучених робіт були твори Василія Кандинського, Ернста Людвіга Кірхнера, Отто Дікса, Франца Марка.
ДИЗАЙН
Дизайн — це проектування предметів із урахуванням не тільки їхніх естетичних властивостей, а передусім функціональних особливостей. Такий підхід почав розвиватися з 20-х років минулого століття під впливом Баухаусу, німецької школи мистецтва, архітектури та дизайну і закріпився в умовах масового промислового виробництва у 1950-х роках. На початку ХХ століття австрійський архітектор-модерніст Альфред Лоос розкритикував у своїй статті характерне для того часу розмаїття орнаментальних елементів і пропагував нові мінімалістичні форми обумовлені виключно функцією. Напроти сьогодні дизайн відходить від функціонального спрямування та починає орієнтуватися на задоволення потреб суспільства споживання. Мовою сучасної реклами "дизайнерський" означає вже не масовий, а унікальний продукт створений аби задовольнити бажання клієнта та підкреслити його статус.
Всіх художників, які вже достатньо розбираються з мистецькою термінологією, ми закликаємо відправляти заявку на участь у Премії PinchukArtCentre.

Умови прості: тобі потрібно бути до 35 років і ти можеш працювати з будь-яким медіа - живописом, фотографією, графікою, інсталяцією, скульптурою, відео чи в змішаній техниці.

Встигни подати заявку до 24 липня і у тебе є шанс виграти головну премію у розмірі 250 000 гривень, або один зі спеціальних призів по 60 000 гривень кожен. Крім того, переможці зможуть пройти стажування в майстернях провідних художників світу.
Створено за підтримки