Важико Чачхіані
(нар. 1985, Грузія)
Важико Чачхіані мешкає та працює в Берліні. Вивчав математику та інформатику в Технічному університеті Тбілісі, згодом перейшов до вивчення мистецтва у берлінському Університеті мистецтв та в Академії Gerrit Rietveld в Амстердамі. Сольні виставки включають GRA Glass Pavilion, Амстердам (2009), Gallery Gala, Тбілісі (2011), BINZ39, Цюрих (2012), Державний літературний музей, Тбілісі (2013), а також Museum für Gegenwartskunst, Зіген, Німеччина (2014). Групові виставки: Музей сучасного мистецтва Лейпцига (2011), Stedelijk Museum, Нідерданди (2011), Meet Factory, Прага (2012), Haus am Lützowplatz, Берлін (2014), Музей сучасного мистецтва у Вольсбурзі (2014), а також Bundeskunsthalle, Бонн (2015). Чачхіані був стипендіатом DAAD (2013), нагороджений престижною премією Rubens Promotional Award 7 Музею сучасного мистецтва у Зігені (2014), а також був зачислений до програми резиденцій ISCP, Нью-Йорк (2016).
Зима, якої не було досліджує взаємозв'язок між історичним та політичним і його вплив на психологічне формування людини.

Використовуючи похмурий грузинський пейзаж, фільм розгортається довкола монументальної статуї. Вона що нагадує архетипову фігуру радянського героя (поета, або лідера), але насправді має подібність до головного персонажа – чоловіка з собакою. Статую піднімають з дна моря і волочать за автівкою сільською місцевістю аж доти, поки вона не зникне цілком. Тут читаються тонкі відсилання до таких кінематографічних жанрів, як роуд-муві, з розмитими зв'язками між протагоністом та ситуаціями, що з'являються за вікном машини протягом подорожі. У цьому фільмі, з одного боку моторошному і сюрреалістичному, з іншого боку, глибоко знайомому, йдеться про процес звільнення від твоїх власних історичних та політичних обставин, водночас увага зосереджується на хитросплетіннях всередині людини.
Важико Чачхіані. Зима, якої не було, 2017 Відео, 9' 00'' Виготовлено спільно з PinchukArtCentre
PinchukArtCentre
Профайли 21 номінанта міжнародної премії
Future Generation Art Prize 2017